Кожна дитина заслуговує шанобливого ставлення, не залежно від її поведінки, ситуації, статі, віку, поглядів, інтересів та іншого. Дитина - це, передусім, маленька людина. Зневажливе відношення до неї неприпустимо.

Ви приймаєте і поважаєте дитину, не дивлячись на її особливості, характер, уміння, звички або захоплення. Можна виражати своє невдоволення окремими діями дитини, але не дитиною в цілому. Якщо дитина вчинила погано, це не означає, що вона погана. Це означає, що дитина не знає, як вчинити правильно або не вміє себе контролювати.

Висміювання захоплень, хобі або страху веде до того, що дитина закриється і перестає вам довіряти. Не можна засуджувати почуття дитини, якими б небажаними або недозволенними вони не були. Якщо ці почуття виникли, це означає на це була причина. Найкращий шлях вирішення цієї ситуації, відверта розмова наодинці з дитиною.

У спілкуванні з дитиною важливо намагатися завжди говорити правду, не приховувати своїх почуттів. Так ви не будете одягати на неї «рожеві окуляри», а сама дитина відчуватиме щирість з вашого боку і буде платити вам тим самим.

Старший і досвідчений - не завжди означає більш розумний і спритний. У дитини завжди є своя власна думка, важливо її почути. Авторитарні рішення без конструктивних аргументів дадуть вам слухняну, але озлоблену на вас дитину.

Не чекайте і не вимагайте від дитини того, чого він не може в силу свого віку, розвитку, умінь і навичок. Як п'ятимісячна дитина не може навчитися ходити, так і семирічний - не може утримувати свою увагу довше 15 хвилин.

Якщо ви вимагаєте від дитини виконання якихось правил, будьте готові і самі слідувати правилам. Тільки шляхом власного прикладу можна показати важливість виконання того чи іншого правила.

Кожна дитина хоче, щоб до неї ставилися не як до маленької і дурненької, а як до рівного. Будьте старшим другом, у якого можна запитати поради і поділитися секретом. Субординація при цьому повинна зберігатися шляхом виконання правил і обіцянок з обох сторін.

Придумуючи покарання дитині, краще позбавляти її чогось хорошого, ніж робити їй щось погане. Як покарання може виступати позбавлення чогось жаданого, приємного або обмеження того, що дитині подобається, але змушувати її, в якості покарання, виконувати те, що їй не подобається не варто. Також не можна погрожувати покаранням по дрібницях.

Тактильний контакт важливий для всіх, а особливо для дітей. Обійми знижують рівень стресу, допомагають налагодити комунікацію, вивільняють гормон окситоцин, який сприяє формуванню довіри та прихильності. Обіймайтеся з дітьми якомога частіше, намагайтеся не переривати обійми першими, щоб дитина могла обіймати вас стільки, скільки вона цього потребує.